2024-12-04

АНДРІЙ ДОНЕЦЬ ПРО АГРОБІЗНЕС, РОЗВИТОК КЛУБУ І ТРЕНЕРСЬКИЙ ШЛЯХ.

Частина перша. Як все розпочиналося. Аматорський період

Новорічне інтерв’ю з першим головним тренером ФК Агробізнес. Андрій Анатолійович очолив команду від моменту її створення. У 2016-2019 роках був головним тренером, ставав чемпіоном України серед аматорів, чемпіоном Другої ліги, вивів Агробізнес у Першу лігу. Зараз є віце-президентом команди.

В ЯКИЙСЬ МОМЕНТ ЗРОЗУМІВ, ЩО ВЖЕ «НАЇЗДИВСЯ». РОЗУМІВ, ЩО ТРЕБА ЗАВЕРШУВАТИ З АКТИВНОЮ КАР'ЄРОЮ ГРАВЦЯ

- Ви стояли біля витоків ФК Агробізнес, який розпочав свій шлях у футболі в кінці 2015 – початку 2016 року. З чого все починалося?

- Все розпочалось ще в 2015 році. Тоді Ігор Володимирович Шишкін (головний тренер) разом з керівником команди Євгеном Васильовичем Сіньковим працювали з командою волочиського Збруча, в якої в той час виникли фінансові проблеми. Євген Васильович звернувся до Олега Собуцького за фінансовою допомогою. Олег Михайлович не відмовив, але запропонував створити новий футбольний клуб, на чолі з Андрієм Донцем.

Мені зателефонував Євген Васильович з цією пропозицією. Я погодився стати головним тренером, бо саме закінчив з професійним футболом. Ігор Шишкін став моїм помічником, старшим тренером. Далі з Олегом Собуцьким обговорили певні моменти та розпочали нашу роботу зі створення нового футбольного клубу під назвою «Агробізнес».

Заявилися на обласні змагання, а також одразу вирішили виступати на чемпіонаті України серед аматорів. Рішення було прийнято ще до 2016 року...

Тільки розпочалась зима і залишалося чотири місяці до початку змагань. Потрібно було шукати футболістів та формувати команду. За міжсезоння запросили в команду всіх найкращих та найперспективніших місцевих вихованців, також найкращих гравців Збруча. Багато футболістів брали участь у різних турнірах (здебільшого це був футзал). Я ретельно переглядав чемпіонат області по футзалу, інші турніри... Так поступово збирали команду.

- Коли закінчували футбольну кар’єру чи розраховували заздалегідь стати тренером?

- Граючи ще в професійних командах, я готувався до тренерської діяльності. Мені подобалось все, що зв'язане з футболом, тож розраховував продовжити залишатися у футболі, вже як тренер. Готувався до цього і набирався досвіду, багато років граючи в різних командах. Перебуваючи під керівництвом різних тренерів, спостерігав, аналізував, як відбувається тренувальний процес, підготовка до матчів, особливості роботи з футболістами. Відзначав для себе, що подобається, що ні. Робив аналіз, як би я проводив тренувальний процес, як би спілкувався з футболістами і т.д.

- Вчора гравець – сьогодні тренер. Чи застав зненацька перехід в нову сферу?

- Коли грав в своєму останньому клубі, тернопільській Ниві, тодішній тренер Богдан Самардак залучав мене до тренувального процесу, допомагав я йому і в теоретичних заняттях. Тобто фактично виконував функції граючого тренера. Це був 2014-й рік. В країні була важка ситуація, росія вторглася в Крим, на Донбас... В певній мірі було не до футболу.  Я в якийсь момент зрозумів, що вже «наїздився». В мене були малі діти, хотілося більше часу проводити з сім'єю. Розумів, що треба завершувати з активною кар'єрою гравця. Але якби не складні часи, вважаю, що два-три роки міг би ще пограти на високому рівні.

- З чого почався тренувальний процес в Агробізнесі? Перше тренування?

- Перше тренування відбулось в спортивному залі «Дружба» у Волочиську. Нічого особливого, розминка і футбол.

- Пам'ятаєте свій перший офіційний матч як тренера? Які емоції були в той день?

- Тоді ми грали перший матч аматорського чемпіонату України на виїзді в Івано-Франківську з Тепловиком. Я ще тоді був граючим тренером. І в матчі брав участь в тому числі як гравець. В першому таймі ми відкрили рахунок. Скакун подав кутовий і був автогол від захисника суперників. А за кілька хвилин мені вдалося забити.

Загалом свій перший офіційний матч ми виграли з рахунком 3:0.

Тоді мені хотілося й грати, й тренувати. Розумів, що це буде недовго. Тренувати команду і грати на футбольному полі як футболіст – непрофесійно. Перебуваючи на футбольному полі не бачиш повністю картини гри.

В 2016 РОЦІ ДЕЯКІ АМАТОРСЬКІ КОМАНДИ БУЛИ НА ПОРЯДОК СИЛЬНІШІ, НІЖ КОМАНДИ ДРУГОЇ ЛІГИ

- Розпочали весною, а влітку вже боролися за перший трофей. Що можете пригадати про фінал чемпіонату України серед аматорів з Балканами в Умані?

- Дуже вже давно це було, звичайно стерлися деталі... Я тоді продовжував виступати в якості футболіста. Наша команда була ще дуже і дуже сира, проіснувала дуже короткий період часу. Якщо порівнювати з Балканами, вони на той час були однією з найсильніших аматорських команд України, багато років успішно виступали, мали зіграний склад. Вважаю, що ми тоді добре зіграли, за рахунок бажання та самовіддачі протистояли міцній команді. Вони ж за рахунок зіграності та майстерності при рівній грі у додатковий час змогли забити переможний м'яч...

2016 рік, Умань. Агробізнес - срібний призер чемпіонату України серед аматорів

- До речі, у тому чемпіонаті 2016 року в нас було багато цікавих матчів і цікавих команд. Складалась така ситуація, що тоді деякі аматорські команди були на порядок сильніші, ніж команди другої ліги. Чому? Тому що в аматорських клубах платили нормальні кошти і в них працювали хороші спеціалісти. Було багато досвідчених футболістів, які свого часу грали за професійні команди. Грали за аматорів і в той час займались, наприклад, комерційними справами, якимсь бізнесом і т. п.

Можна згадати такі команди як СКК Демня, ОДЕК, Оскар, ті ж Балкани. Відроджувались імениті колись команди Нива Тернопіль та Прикарпаття. Новий Металіст 1925, який прийшов на заміну Металісту, що зник з футбольної карти України, був дуже міцний фінансово.

Тобто аматорський чемпіонат того часу був дуже серйозним. Також можна згадати матчі аматорів на Кубок України. Аматорські команди в ряді матчів вибивали з Кубка професійні клуби.

- Аматорську команду Волочиська поповнили колишні професіонали. Зокрема з першолігового ФК Тернопіль. Як вдалося переконати футболістів у майбутній стабільності новоствореної команди Агробізнес?

- У ФК Тернопіль тоді була нестабільна фінансова ситуація, футболістам кілька місяців не виплачували зарплату, затримували преміальні... Їм треба було за щось жити, у багатьох були малі діти. Нормально і логічно, що вони перейшли в команду, в якій було стабільне фінансове положення. Вони повірили в проект, що Агробізнес буде стрімко розвиватися. Ми тоді заявляли про перехід у професійний футбол, тож їх особливо не треба було переконувати.

- Що можете сказати про Ігоря Шишкіна, який був партнером по тренерському штабу?

- Дуже любить та розуміє футбол, професіонал і просто хороша людина. 

Не виключаю, що разом працюватимемо у майбутньому.

Старший тренер ФК Агробізнес (2016-2018) Ігор Шишкін

- Усю професійну кар'єру ви відіграли центрбеком, а в аматорах пішли в атаку і кілька років на аматорському рівні та матчах серед ветеранів були забивним форвардом. Зокрема можна пригадати, що двічі у віці 39-40 років(!) ставали найкращим бомбардиром чемпіонату Тернопільської області серед основних команд. Чи не було відчуття, що колись тренери помилились з вашим амплуа?

- Не було такого відчуття, тому що на найвищому рівні, в Прем’єр-лізі, колишня Вища ліга, тренери ж були грамотними спеціалістами, все бачили і визначали найсильніші якості молодих футболістів у період формування. Очевидно, що в якості центрального захисника, чи частково в очах тренерів я підходив найбільше.

Щодо атаки? Всю свою основну кар’єру я пограв захисником і на аматорському рівні мав бажання дозволити собі пограти півзахисником чи гравцем групи атаки... Вийшло так, що став регулярно забивати, то чому б не грати в атакуючій ланці? Цілком логічно... До речі, можна порівняти мою ситуацію з теперішнім Войтіховським. Який колись був успішним захисником, а зараз добре проявляє себе в лінії атаки.

2016 рік. чемпіонат України серед аматорів. ФК Львів - Агробізнес. Андрій Донець в атаці. Впізнаєте, хто праворуч?

- Другий чемпіонат в аматорах (2016/17) був повноцінним і успішним. На зиму пішли з однаковим очковим доробком з Оскаром, весною добавили і впевнено перемогли. Що можете сказати про цей сезон?

Так. Це був перший для нас повноцінний сезон в аматорській лізі, Адже попередній був швидкоплинним.

Як я говорив раніше, аматорська ліга на той час була досить сильною, в ній брали участь багато професійних футболістів. Ми в Західній групі впевнено зайняли перше місце. З однієї сторони, якщо подивитися на результати, ми ніби впевнено пройшли сезон. Але якщо дивитися з середини -  все було дуже складно. Було зроблено багато зусиль, щоб футболісти зрозуміли, що від них вимагає тренерський штаб, і стали це виконувати.

Що сподобалось? Те, що були в нас досвідчені захисники. Розуміючи це, я так побудував командний стиль, щоб в першу чергу налагодити гру в захисті. Щоб ми пропускали якомога менше м’ячів. Якщо ми не будемо пропускати – буде впевненість у футболістів, вони будуть більш розкуті, творитимуть на футбольному полі видовищну гру... В принципі, так і сталося. Ми мало пропускали, а забивати вдавалося непогано. Попереду був забивний Коля Темнюк, який у підсумку став найкращим бомбардиром сезону.

 
Найкращий бомбардир чемпіонату України серед аматорів 2016/17 Микола Темнюк з президентом клубу Олегом Собуцьким

- Зрештою уся атакувальна група була результативною, що приносило нам перемоги і високе місце в турнірній таблиці. Все ж, в першу чергу, впевненість і стабільність футболістів у захисті сприяли результативності... 

Перший свій золотий трофей Агробізнес здобув на НСК Олімпійський

- Олег Михайлович посприяв організації фінального матчу з Металістом 1925 на Олімпійському. Для аматорів, більшість з яких не грали на професійному рівні, а на головній арені країни й поготів, це була неординарна подія. Про що свідчить факт що матч зіграли на Олімпійському?

- Це дуже важливо було для футболістів, в тому числі в психологічному плані. На головній арені, де грає збірна, де творилась історія українського футболу, де нещодавно відбувся фінал Євро 2012, де грали зірки світового рівня. Це піднімало значущість матчу в очах футболістів. Все було підготовлено для футболу. І газон, і трибуни, і підтримка глядачів. Все - на найвищому рівні. І всі розуміли, що це - фінал. Один матч, який треба виграти. Футболісти зробили все правильно, віднеслись серйозно. На превеликий жаль у кінці матчу стався інцидент, який не красить український футбол, і дотичні до українського футболу моменти. Навіть на аматорському рівні таке не має відбуватись... Звичайно, це вже історія, яка все ж залишила значний емоційний слід... (тут мається на увазі побоїще, яке влаштували «ультрас» Металіста 1925 у кінці матчу за рахунку 0:4 не на користь їхньої команди).

Звісно, потім представники фанатів Металіста 1925 приїжджали у Волочиськ, вибачались, але, повторюю, це вже сторінка історії.

- Після першого успішного аматорського чемпіонату можна було заявлятися у Другу лігу. Що зробило після сезону 2016, зокрема, Прикарпаття (тодішний Тепловик). Чому вирішили зробити паузу і ще на рік залишитися в аматорах на сезон 2016/17?

- В нас з Олегом Собуцьким після першого аматорського сезону було обговорення того, чи йти одразу в Другу лігу. Головним питанням було формування складу під професійну команду. Щоб якісно розпочати виступ у чемпіонаті Другої ліги ПФЛ. Я переконав Олега Михайловича, що варто ще рік зачекати. Все мало готуватися планомірно, крок за кроком... Як показало майбутнє, це було на сто відсотків правильне рішення...

Продовження буде...