2024-12-04

АНДРІЙ ДОНЕЦЬ ПРО АГРОБІЗНЕС, РОЗВИТОК КЛУБУ І ТРЕНЕРСЬКИЙ ШЛЯХ.

Частина третя: «Якщо повноцінно повернусь у футбол, то тільки на тренерську посаду»

Закінчення новорічного інтерв’ю з головним тренером ФК Агробізнес в 2016-2019 роках, нині віце-президентом команди.

«ВІН ДОБРЕ РОЗУМІВ, ЩО ЦЕ ДІЙСНО ПЕНАЛЬТІ, АЛЕ ЗІ СКЛЯНИМИ ОЧИМА ПРИДУМУВАВ ЯКІСЬ НЕПРОФЕСІЙНІ ТА НЕАДЕКВАТНІ ПОЯСНЕННЯ»

- У попередніх двох частинах нашої розмови говорили по успішні сезони Агробізнеса, які вивели команду у Першу лігу.

Перехід з Другої ліги у Першу. Далі було не так легко, як в попередні сезони. Які випробування чекали на Агробізнес в Першій лізі 2018/19?

- Перед сезоном  Першої я запропонував керівництву і ми погодили це рішення - довірити тим самим футболістам, які здобули в минулому сезоні «золото», розпочати сезон Першої ліги у складі команди. Тобто висловили довіру футболістам, які були з нами раніше, підсиливши склад мінімумом новачків. Але, очевидно, щось пішло не так...

По-перше – були моменти по суддівству. Фактично в кожному матчі у нас як тренерського штабу так і керівництва були претензії до арбітражу. Це що вони витворяли з нашим футбольним клубом інакше як неподобством назвати не можна. В мене залишилась ціла папка відеонарізок, які свідчать, що необ’єктивне суддівство вартувало нам 10-12 очок. Та найголовніше – впевненості, адже свавілля футбольної феміди било по психології футболістів…

Те саме - статистика. Цікаво, що пенальті ми вперше пробили по воротах суперника аж в своєму 45-му матчі в Першій лізі, вже в другому сезоні. Цей показник значно випереджає статистику інших клубів. А моментів для призначення 11-метрових ударів у ворота наших суперників було чимало.

Не зрозумію, чому так сталося. Можливо комусь ми заважали, можливо важко було сприймати нашу команду як повноцінного представника дивізіону. Вмішувались якісь треті сили?..

Досі вважаю, що ми в першому сезоні в Першій лізі грали досить успішно, виконували на футбольному полі все, що задумували, але фактор суддівства вплинув на невисоке місце в турнірній таблиці.

Після закінчення сезону 2018/19 в Києві відбулась зустріч з комітетом арбітрів в Українській асоціації футболу, яке проводив Лучано Лучі. Я особисто спілкувався з ним на цій нараді, показував йому відео моментів з матчів Агробізнеса. Зокрема коли у ворота наших суперників треба було призначати пенальті. Він реагував на мене незрозуміло. Чому незрозуміло? Тому що він добре розумів, що це дійсно пенальті, але зі «скляними» очима видавав якісь непрофесійні та неадекватні пояснення.

Що реально переросло в конфлікт. Тоді не хотілося розвивати тему несправедливого суддівства, але зараз вже можу про це казати...

В мене кожен матч перед очима і всі моменти, які я переглядав тоді багато разів закарбувалися в пам’яті.

Коли команда виходить на футбольне поле і робить все, щоб виграти матч, а вмішуються треті сили і починають заважати... Один матч футболісти психологічно витримують, другий, третій... Але якщо це в кожному матчі, можна зламати футболіста. Потім він виходить на футбольне поле, починає боятися помилитися, не йде в активний відбір, починає боятися грати у футбол, який хоче бачити глядач, який ми всі любимо.

Після цього вивести футболіста на той рівень, який був раніше, дуже складно.

Попри все ми залишились в Першій лізі,  не залишивши шансу нашому супернику в плей-офф, Металургу із Запоріжжя – на виїзді переконливо перемогли 4:0 в першому матчі, вдома по результату мінімально програли (0:1).

ЯКЩО ПОВЕРНУСЯ ПОВНОЦІННО ДО ФУТБОЛЬНОЇ КАР'ЄРИ, ТО ТІЛЬКИ В ЯКОСТІ ТРЕНЕРА

- По підсумках тріумфального для вас сезону в Другій лізі ви отримали високу індивідуальну нагороду - найкращий тренер сезону Другої ліги. Що значить для вас ця нагорода?

- Багато чого значить. Багато чого. Забігаючи наперед, скажу - я прийняв особисте рішення, остаточне і безповоротне. Зараз я, по зрозумілих обставинах, не займаюся повноцінно футболом. Якщо повернуся  до футбольної кар'єри, то тільки в якості тренера. Вимушена пауза у активній футбольній діяльності дала змогу визначитися.  Мене не цікавлять ніякі футбольні посади окрім тренерської. Я ретельно і  вчився на футбольного тренера, є власником Диплома Pro. І тренерська професія – те, чому хочу присвятити своє подальше життя, коли настане мирний час.

Окрім усього, чому я прийняв це рішення? Тому що коли був останній День тренера, мене не привітала жодна людина. Так швидко забули? Тож потрібно нагадати про себе).

Отже, якщо я у футболі – то тренер.

В іншому випадку, я знайду чим зайнятися в житті.

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ РОЗВИТКУ ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОГО ФУТБОЛУ

- Що нового відкрили для себе на посаді віцепрезидента команди?

- Лише переконався, що професійний футбольний клуб – це великий складний «механізм», про який зі сторони важко й здогадатися. У цьому механізмі кожна ланка має свою функцію, і успіх приходить, коли всі ланки працюють бездоганно.

- В нас з перших років існування клубу є ветеранська команда, яка виступає на обласному рівні, команди ветеранів різних вікових груп, які регулярно беруть участь у чемпіонатах України серед ветеранів.

З перших років існування Агробізнеса я зрозумів, що нам також необхідно мати дитячі та юнацькі команди. Без дитячо-юнацького футболу немає розвитку та змісту існування основної команди.

Дуже важливо було підтримати той вектор розвитку місцевого футболу, щоб плекати таланти з місцевих юних футболістів. Звичайно, це дуже трудоємний і тривалий процес, але він дасть результат, якщо ми будемо правильно з ними працювати, направляти в необхідне русло.

Тренер Агробізнес-ДЮСШ Ігор Дюг плідно працює з футболістами наймолодших вікових груп

В тому важливою частиною є кваліфіковані дитячі тренери. Вони повинні постійно підвищувати свій рівень, не зупинятися в своєму розвитку... Футбольна наука дуже велика та об'ємна, постійно розвивається, тенденції сучасного футболу змінюються, постійно треба за ними слідкувати, вчитися і прогресувати, ставати сучасними. Тобто, хоч сьогодні все добре, а завтра з'являється щось нове. Треба завжди бути в тренді і рухатися в ногу разом з передовими ідеями усього футбольного світу.

Радий, що зараз у нас кілька юнацьких команд різних вікових груп. Які виступають як в обласній ДЮФЛ, так віднедавна і в ДЮФЛ України.

Ще не вистачає нам свого повнорозмірного футбольного поля зі штучним покриттям. Це важливий фактор, який дуже сильно полегшить розвиток нашого футбольного клубу як в дитячо-юнацькому футболі, так і буде корисним для основної команди. Сподіваємось, це згодом буде вирішено.

Та найголовніше – успіх будь-якої команди неможливий без амбітного та далекоглядного керівника, який любить футбол і готовий його розвивати. Саме таким є почесний президент клубу Олег Собуцький.  

- Ще кілька бліц-запитань. Повернемось до вашої тренерської діяльності. В організаційному плані і психології як змінилася поведінка футболістів, які перейшли у профі?

- Граючи ще в аматорах, ми всі разом багато та плідно працювали, щоб якомога швидше вийти на професійний рівень. Цього всі прагнули, тому це сталося якось само собою, ми просто перейшли на новий рівень і стали професійною командою.

- Хто з гравців міг підставити плече у важку хвилину?

- В нашій команді я завжди прагнув до робочого діалогу, ми завжди разом переживали хороші чи важкі часи.

- Які ще є матчі, окрім тих, що згадували, що запам’яталися найбільше?

-  Пам’ятаю кожний матч, маю в архіві всі відеонарізки, можу в будь-який час дня і вночі провести теоретичне заняття будь-якого матчу за мого тренерства.

Які амбіції були в тренера - переможця Другої ліги?

- Я завжди прагну розвиватися ставати кращим та сучасним, це сенс мого життя.

Один тренер колись казав -  як я можу розповісти гравцю тактику, якщо він не розуміє що таке «горизонтально»,  а що таке «вертикально»? Існує також анекдот про те, що «були у батьків дочк- красуня і син-футболіст»…

- Кожен гравець - це індивідуальна особистість, в якого є сильні та слабкі сторони, які потребують індивідуального підходу. Хтось швидше розуміє, хтось повільніше. Майстерність тренера в тому і полягає, щоб зуміти донести до гравців своє бачення, навчити, та перенести всі вимоги та знання на футбольне поле, при цьому використовуючи найсильніші сторони своїх підлеглих. І зробити це все в найкоротший відрізок часу.    

- Хто з ваших футболістів вразив інтелектом, чи іншими якостями, що не відносяться до футболу?

- Слотюк Арсен постійно у вільний час читав книги, вчив іноземні мови. Скакун Андрій - успішний бізнесмен, у вільний час постійно на телефоні (сміється). Кухарук Андрій завжди дискутував на теоретичних заняттях щодо ігрових моментів.

Всі футболісти у моїй команді були з високим розвитком інтелекту.

- Чи поступали вам в ході тренерської діяльності пропозиції з інших клубів?

- Звичайно так, але зараз недоречно про це говорити, адже я їх не прийняв.

- Вище ви згадували про те, що футбольний тренер постійно має бути готовим до нових тенденцій у футболі. Зараз є багато технологій, що можуть допомогти тренерам розвивати команду. Зокрема, WYSCOUT. Що можете про це сказати?

- WYSCOUT - це добра футбольна платформа, яка допомагає тренерському штабу для підготовки команди. Аналіз, статистика... Але це лише допоміжний інструмент, а не основний для аналізу матчів своїх, чи матчів суперника. Там сидять «живі» люди, які роблять нарізки, все підраховуютьють, але не мають жодного відношення до Вашої команди, і тим паче до Ваших думок, до Вашого бачення. В мене є багато друзів, які є діючими тренерами, ми завжди на зв’язку і коли я чую, що інструменти WYSCOUT для них є основою для аналізу і підготовки, мені сумно… Це неправильно.