Футбольний клуб "Агробізнес" (Волочиськ) - офіційний сайт

2016-11-24

Олег Собуцький: "Футбол - це велика об'єднавча сила"

Керівник ФК "Агробізнес" підвів підсумок футбольного року 2016.

- Закінчився футбольний сезон, великий футбольний рік. Відбулося чимало цікавих футбольних матчів. Це був перший рік новоствореної футбольної команди "Агробізнес" (Волочиськ). Можете підвести певні підсумки періоду?

- Вважаю, 2016 рік був для нас вдалим. Звичайно, були певні невдачі, коли ми могли перемагати, а виходили на нічию. Але загалом я роком задоволений, тому що команда показала свій рівень, свій характер. Можливо, подекуди в нас не все виходило, але ми стали чемпіонами області з великим очковим відривом. Встановили рекорд, якого ще в Хмельницькій області не було, забивши більше ста м'ячів, а пропустили лише п'ять. Улітку стали фіналістами чемпіонату України серед аматорів, у якому вперше брали участь. Програли лише в додатковий час досвідченим "Балканам", що вже багато років грають у першості. А в наступному аматорському чемпіонаті України, що проходить зараз, ми закінчили перше коло в лідерах. Звичайно, остання гра з "Гірником" (Соснівка), яку ми зіграли внічию, показує, що є ще багато роботи, потрібно ще багато над чим працювати. Думаю, що тренерський штаб свої висновки зробить.

В 2016 році не обійшлося без нагород для Волочиська у аматорському футболі. "Агробізнес" - віце-чемпіон 2016 року

На наступний етап, звичайно, стоїть завдання виграти аматорський турнір у 2017 році. І перейти в професійний футбол, в другу лігу, що плануємо зробити наступного року.

Те, що стосується нас, керівництва, то ми свої зобов'язання виконаємо. Але найголовніше завдання - у футболістів та тренерського штабу. Як вони зіграють друге коло, що вони зможуть показати, доказати... Який буде результат... Від цього будемо відштовхуватись в подальшому. А загалом, були б тільки раді піти з існуючим колективом разом у другу лігу.

- Хочеться повернутися до факту створення команди. З того часу пройшов рік...

- Минулої зими хлопці казали: давайте вийдемо улітку 2016 року одразу в другу лігу.

Але я розумію, що все так раптово не робиться, що потрібно спочатку спробувати свої сили, опанувати специфіку роботи не лише команди, а й усієї інфраструктури. Команда в нас нова, а якщо є нова команда, то хлопців потрібно було згуртувати. Не тільки, щоб вони просто грали у футбол, а щоб були немов одна сім'я. І на сьогодні, вважаю, в нас створена своєрідна спортивна родина, тому що один за одного стоять горою. В нас в команді здоровий мікроклімат, відсутні непотрібні балачки, інтриги, образи і таке інше... Навіть якщо хтось комусь з наших нанесе травму, партнери біжать, апелюють до арбітра... Переживають один за одного в різних ситуаціях, підтримують...

Одразу піти в другу лігу, на мою думку, було неправильно. Зрештою й головний тренер Андрій Донець сказав, що принаймні один рік потрібно було пройти в аматорському футболі, загартувати, об'єднати колектив, продивитися і по ходу змагань може когось запросити з інших команд.

- Які Ваші думки щодо кадрової політики в команді?

- В мене була така стратегія, щоб грало 60-65 відсотків місцевих футболістів. Щоб люди приходили на футбол, більше підтримували своїх.

У минулі роки, коли була команда у Волочиську ("Збруч"), матчі відвідувало доволі мало глядачів.

Але команда для чого? Команда для того, щоб на її ігри ходили люди. Тому що футбол - це велика об'єднавча сила. А якщо команда грає, а на стадіоні немає людей, - воно нецікаво і неприємно.

Ми створили команду зі значною кількістю місцевих гравців, в яких є родини, знайомі, кохані. Взагалі, коли жителі Волочиська знають, що в команді є багато місцевих хлопців, їм набагато приємніше ходити на матчі, впізнавати своїх, рідні близькі обличчя, своїх вихованців, своїх сусідів, своїх знайомих. Якби ми першочергово ставили завдання на перше місце попри все - могли б узяти більше "чужих", але досвідчених футболістів, можливо гравців більш високого класу, і пройти цей шлях набагато швидше. Але ми дали шанс показати себе своїм, місцевим. Раніше у нас такого не було, а в цьому році поставили ставку на своїх. Мабуть, що 65 відсотків нам зібрати не вдалося при забезпеченні хорошої якості гри та хороших результатів, але близько половини місцевих хлопців грали за "Агробізнес" протягом цілого року.

- В такий непростий час було прийняте рішення плекати футбольну команду...

- Зараз непрості роки на Україні, найважчі. В цьому році ми святкували 25-ту річницю незалежності, але фактично вона була 3-тя чи 4-та, тому що ми бачимо, що зараз робить агресор і насправді побачили, що було з Україною у минулі роки. Зараз на сході йде справжня війна. Ми називаємо це "АТО", але гинуть наші хлопці, кращі наші хлопці, патріоти.

Ні один футбольний захід "Агробізнеса" не відбувається без вшанування українських воїнів

Коли сталися події на Майдані - ми побачили хто об'єднав Україну. Футбольні фани, незважаючи, від якої вони були команди, чи то з "Чорноморця", "Дніпра", "Карпат", чи з "Шахтаря" або київського "Динамо", об'єдналися у велику спортивну родину, розпочали з гасел "Україна - єдина", "Україна - вільна". Фани, яких ми називали раніше футбольними хуліганами, виявились найкращими патріотами, лідерами національного руху, кращими захисниками Вітчизни.

Футбол - це гра мільйонів. Гра, яка об'єднує Україну. Цим ми керувалися, підтримуючи футбол, створюючи ФК "Агробізнес".

- ФК "Агробізнес" - не єдина футбольна команда, яку Ви підтримуєте...

- Компанія "Агробізнес" підтримує не тільки команду з Волочиська. Ми взяли на себе стовідсоткове утримання національної збірної серед ветеранів. 23 лютого 2016 року з Андрієм Васильовичем Павелком з Федерації футболу України її презентували в Будинку футболу. На сьогодні вона зіграла 26 матчів. Ми їздимо по усій Україні, розповідаємо, що Україна повинна бути єдина та цілісна держава.

23 лютого 2016 року. Збірна України (ветерани) перед своїм першим матчем в офіційному статусі

23 лютого 2016. Олег Собуцький та наставник ветеранської збірної Анатолій Демяненко

Ми часто їздимо в зону АТО і підтримуємо наших героїв у зоні бойових дій. Ми зіграли вже багато матчів на сході, підтримуючи бойовий дух наших воїнів.

Не всі люди можуть воювати. Але всі українці можуть бути патріотами. В нас у збірній на сьогодні 63 людини, футболісти, всі є дійсно патріотами, незалежно хто де народився. В нас є багато хлопців з Росії, але вони теж бувають в зоні АТО, переконані й говорять, що Україна має бути вільною незалежною країною.

- Ми звикли, що футбол - це спорт. Справді це так, але на сьогодні, в останні три-чотири роки, футбол став великою об'єднавчою силою, яка об'єднує Україну, яка підтримує бойовий дух наших патріотів, що перебувають на сході. Їм важко, але коли ми приїжджаємо - в них відкривається друге дихання, вони бачать наших легенд Дем'яненка, Маркевича та інших і відчувають, що нікому в Україні не байдуже те, що тут відбувається, відчувають підтримку і впевненість в тому, що вони роблять велику справу, захищаючи рідну землю.

- Розкажіть детальніше про футбольні плани на найближчий період?

- Є в нас великі плани на наступний рік і ми, по-перше, хочемо, щоб наша команда "Агробізнес" вийшла на новий рівень. Як я вже говорив, ставимо завдання виграти аматорський турнір 2016-2017рр. Великі плани і у ветеранської збірної.

З національною збірною України (ветерани) ми їдемо на перший міжнародний "Турнір легенд", який буде проходити в Сполучених Штатах (Чікаго) 26-27 листопада. Крім футбольних матчів будемо зустрічатись з українською діаспорою. Зустріч запланована 25 листопада. Будемо доносити до людей справжню інформацію з України. Розповідати, що йде війна, і не все в нашій країні так просто. Тому що агресор панує на нашій території.

Хоч ми, перш за все, футболісти, та будемо у цей важкий час розмовляти з людьми не лише про футбол, а й про реалії подій на Україні. Тому що далеко не всі знають правду. Не все, що коїться, показує телебачення, так як ми бачимо та сприймаємо, буваючи на сході України в гарячих точках, спілкуючись з безпосередніми учасниками протистояння з окупантами.

У нас також є запрошення в Іспанію. Віце-президент федерації футболу Іспанії запросив нас зіграти товариський матч ветеранів між збірною Іспанії та збірною України, де ми будемо зустрічатись з українською діаспорою і знову ж розповідатимемо про Україну. Це відбудеться в середині грудня 2016 року. Якщо наші футболісти встигнуть зробити документи, то ми візьмемо також з собою команду "Агробізнес", яка зіграє матч з молодіжною збірною Іспанії. Дуже хотілося б, щоб наша волочиська команда побувала в цій поїздці і футболісти безпосередньо побачили, як розвивається футбол у провідній футбольній країні та спробували сили з іспанцями...

В подальшому в нас продовжуватимуться поїздки ветеранської збірної України на передову. Не знаю, які нас чекають погодні умови, але з наступного року в нас заплановані чергові матчі в зоні АТО.

- Хочеться спитати про інфраструктуру. Зокрема про стадіон. Існують думки про майбутню реконструкцію, говорять про те, що доцільно б зробити навіси, дах над трибунами...

- Так сталося, що стадіон не наш власний, державний. І ми не можемо, так як хотіли б, вливати кошти в реконструкцію. Потрібно робити багато різних погоджень. Зараз ми затіяли ремонт кількох кімнат. На це пішло дуже багато часу та було багато різних погоджень. 

Але в планах ми плануємо розпочати будівництво нового стадіону. Думаю, як тільки "розвесниться", розпочнемо будувати новий стадіон з новим сучасним штучним покриттям. Тому що хлопцям потрібно тренуватися у межсезоння, коли погода не зовсім сприяє. Для цього потрібні сучасні технології. Також у нас у Волочиську є велика дитяча спортивна школа, яку ми пыдтримуэмо. А це теж чималий шмат роботи. Бо якщо не будемо виховувати маленьких хлопчиків, майбутніх футболістів та нашу молодь, то не буде в команди майбутнього. Ми хочемо, навіть зобов'язані, давати дітям можливість займатись хорошою, корисною для здоров'я справою, щоб не ходили, не тинялися десь, займаючись сумнівними речами. Розвивати дитячий футбол - наша важлива місія.

- Олеже Михайловичу, що приносить Вам кожен черговий зіграний матч команд, якими опікуєтесь?

- Надзвичайно приємно і душу радує те, коли на стадіоні бачиш багато людей. Якщо люди в такий важкий час приходять на футбол, це для них розрада. Це - люди набираються позитивної енергії. А може хтось, навпаки, хоче "викричати" свої емоції. Це теж добре. Коли бачиш повні трибуни - це дуже приємно, це радує, і тоді хочеться в команду вливати кошти, щоб розвивати і піднімати далі. Наприклад, на останньому матчі з "Агробізнеса" з "Гірником", було сиро, холодно, а скільки все ж прийшло уболівальників! Це приємно. Робити людям приємне - це дуже солодке внутрішнє відчуття.

Робота у ТОВ "Агробізнес" не є легкою. В нас немає вихідних. Люди хочуть хліба і в суботу, і в неділю, на Пасху і на Різдво, на новий рік чи інші свята. Та все ж, після нелегких трудових буднів, яким би день не був важкий, беру форму, виходжу в парк, або на стадіон бігати і після цього з'являється друге дихання. Адже, як би людина не працювала - у кожного є свій ресурс, що вичерпується і людина повинна відпочивати. Я відпочиваю футболом, відпочиваю спортом.

Крім того тренуюся з командами, підтримую форму, бо приймаю участь у футбольних матчах.

- Ми бачили Ваші виступи на футбольному полі, ігри за ветеранську збірну та забиті голи, так що, мабуть, своєю формою спортивною маєте бути задоволені... Бажаємо Вам успіхів у хорошій справі. "Агробізнесу" та ветеранській команді нових вершин та великих перемог, а рідній Україні мирного неба та благополуччя.

Атакує Олег Собуцький

Олег Собуцький vs Сергій Чиж у матчі 24 серпня  ФК "Волочиськ" - Збірна України (ветерани)