2018-12-06

Андрій Донець: «Нинішнє місце Агробізнесу – не привід опускати руки»

Головний тренер ФК Агробізнес розповів про півріччя чемпіонів Другої ліги на новому рівні та труднощі підвищення в класі, а також поділився планами на зимовий антракт.

Два кольори ФК Агробізнес. Саме таким міг би бути заголовок до матеріалу про виступи однойменного клубу у 2018 році. Білою смугою була його перша половина, коли клуб із Волочиська, наче не відчуваючи супротиву, пройшов турнірну дистанцію Другої ліги, ставши її абсолютним переможцем. Не інакше, ніж сірою, став старт у Першій лізі. Власне, не все так однозначно у житті цього симпатичного і самобутнього клубу, розташованого на межі Хмельницької та Тернопільської областей. Про злети та падіння, а також плани на майбутнє сьогоднішнє інтерв’ю з головним тренером Андрієм Донцем.
– Андрію Анатолійовичу, команда пішла у відпустку, чим зараз зайнятий день головного тренера?
– Після напруженого сезону є можливість перевести подих, приділити час рідним та вирішити накопичені сімейні питання. Але футбол продовжує займати левову частину часу, передивляюсь відеозаписи гри потенційних новачків, шукаю варіанти для підсилення складу. Маємо запросити футболістів, які дійсно підсилять команду вже у весняній частині сезону. Плюс, планую програму підготовки, ще до виходу команди з відпустки чітко все має бути розписано.
– За два останні роки Агробізнес виступав у трьох різних за рівнем лігах. Від такого калейдоскопу голова не паморочиться?
– Футболісти досить нормально відреагували на підвищення в класі. Після виступів у аматорському чемпіонаті склад у нас не дуже змінився. Додалося лише декілька нових виконавців. Хлопці багато над собою працювали, вдосконалювалися і заслужили своїм відношенням до справи шанс спробувати сили у Першій лізі. Хотілося більше перемог, набраних очок, аби не посідати передостанню сходинку в турнірній таблиці. Це негативний момент, але ми розуміємо над чим потрібно працювати та як вийти зі складного становища. Зробити це з існуючим набором виконавців можливо. Єдине, нам потрібно підсилитися трьома-чотирма футболістами, які б швидко влилися у колектив. Це наше головне завдання на найближчий час.
– Чому перехід із аматорської до Другої ліги для Агробізнесу пройшов так безболісно?
– Команда була молодою, щойно створеною. Якщо розділили Другу лігу на два етапи, у першій її частині нам було значно легше. Суперники відносились дещо зверхньо, мовляв, це колишні аматори. Але як закріпилися на горі турнірної таблиці, перемоги здобувати стало важче. Коли кажуть, що ми весь чемпіонат пройшли на одному диханні, це неправда. Навесні у кожній грі всі хотіли відібрати в нас очки. Важко було і наших гравців налаштовувати на перемоги, знаходити потрібні слова, аби мотивувати їх не зупинятися і прогресувати від гри до гри.
– Чи не розслабило команду чемпіонство в Другій лізі, можливо ейфорія не пройшла до старту в Першій лізі?
– Не думаю, ми – тренери, таке відчуваємо і одразу б дали зрозуміти гравцям. Всі розуміли, що на команду чекає, який підбір виконавців у наших суперників. Незрівнянно вищий рівень майстерності, тактичного вишколу, по-іншому працюють тренери. У команд є відповідна інфраструктура. Хоча, відверто кажучи, сподівалися, що буде трішки легше.
– Можливо саме тому перед стартом у Першій лізі перед клубом публічно не були поставлені завдання. Обмежилися загальним: йти від гри до гри, намагатися перемагати…
– Для чого було про це говорити на все Україну? Завдання є, ми його намагаємося виконати, але постійно про це говорити немає потреби. У нас є команди, які з року в рік ставлять завдання, але в підсумку нічого не можуть досягнути. Для Агробізнеса, як для новачка Першої ліги, важливо відчути рівень турніру, адаптуватися до нових вимог. Побачити, які позиції варто посилити. Після цього можна ставити і більш амбітні завдання.
– Ще рік тому команда складалася з вихованців хмельницького та тернопільського футболу. Для успішних виступів у Першій лізі потенціал цього регіону вичерпаний?
– Це наш базовий регіон, гравців у якому ми постійно тримаємо в полі зору. Бачимо дуже багато талановитих гравців у аматорських командах. Таким хлопцям потрібен час для адаптації у Першій лізі, і ми готові його надати, якщо дійсно бачимо перспективу. Але таких гравців не може бути багато, можливо, один чи два. У приклад наводжу Віталія Грушу. Він сам грав у Оржеві, простий хлопець, який пройшов з командою весь шлях і нині є її лідером. По роботі та самовіддачі до нього жодних претензій немає. Відзначу Дмитра Юхимовича, він із першого дня заснування Агробізнеса. Грав у футзалі за хмельницький Спортлідер, були перспективи перейти до команди футзальної прем’єр-ліги. Але обрав великий футбол. Артур Думанюк грав у чемпіонаті міста Хмельницький. Всі вони молоді та амбітні хлопці, також можу відзначити двох Андріїв – Скакуна та Кухарука.

– За кілька тижнів до закриття трансферного вікна до Агробізнесу сватали аргентинців, гравців зі східної Європи. Це на рівні розмов, чи дійсно були не проти звернутися до допомоги легіонерів?
– Особисто я хотів би, щоб у складі моєї команди грали виключно українці. Бо ми футбольна країна, маємо гарну школу та серйозні традиції. Що стосується запропонованих нам влітку гравців, на їхню національність ми не дивилися. Якби потенційні новачки були на голову сильніші за футболістів, що були у нашому розпорядженні, ми б зробили все можливе, аби їх залишити.
– У трансферній діяльності Агробізнес орієнтується на вільних агентів?
– Такий зараз у нас футбол. За останні півроку лише Динамо придбало Супрягу, інших трансферів в середині країни, які б мали фінансову складову, і не пригадаю. Зараз на ринку дуже багато вільних агентів, можна підібрати кваліфікованих із них та підсилити команду.
– Прописка клубу в невеличкому Волочиську не є перешкодою у веденні переговорів з потенційними новачками?
– Лише в якійсь мірі. Якщо людина хоче грати в футбол, чогось досягнути, місце проживання не є головною проблемою. Волочиськ - красиве, спокійне місто, тут дуже хороші люди, які люблять футбол та гарно вболівають за команду.
– Микола Темнюк був найкращим бомбардиром у аматорському чемпіонаті, у Другій лізі забивав зрідка, а зараз взагалі пішов в інший клуб. Виходить, у нього не вдалося прогресувати разом із командою?
– Виникли певні моменти, на мою думку, психологічного характеру. Можливо не витримав конкуренції з боку Богдана Семенця. Рівень його майстерності набагато вищий за той, який він показував в останній рік. У нього було багато шансів показати себе, але не скористався ними, тому змушені були потиснути один одному руки. Незважаючи на це, намагаємося зберегти добрі стосунки. Він постійно в полі нашого зору, як і багато інших гравців. Я може менше дивлюся нашу Прем’єр-лігу, але Перша і Друга ліги мене дуже цікавить. Якщо є можливість, сідаю в машину і їду на матч чемпіонату області. Є такі, де можна знайти для себе щось корисне.
– Якби повернутися назад, у липень, щоб ви змінили у підготовці чи комплектації команди для більш успішних виступів?
– Якщо чесно – нічого. Всі хлопці, які пройшли Другу лігу, заслужили зіграти в Першій. Можливо, наразі результат є незадовільним, але аналізуючи матчі, у жодному ми не поступилися саме по грі. В усіх іграх мали нагоду перемогти і самі винні, що своїми шансами не скористалися. Реалізація моментів на дуже низькому рівні. Десь психологічні питання та рівень майстерності на цьому етапі нас підвели. Але це не привід опускати руки, ми обрали свій шлях і тепер ще наполегливіше будемо працювати та виправляти помилки.
– Зовні це виглядає дуже благородно – в знак поваги до гравців на інші шальки терезів покласти результат…
– Я вірив, що ми не будемо на передостанньому місті. Збіг певних обставин, важливі втрачені очки… Позиція в таблиці не відповідає рівню гри команди. Нині маємо довгу перерву, аби посилити склад і спокійно рухатися далі, готуючись до Другої частини сезону.
– Волею календаря, на старті сезону Агробізнес по черзі грав з усіма лідерами. Це ускладнило процес адаптації у Першій лізі?
– Маємо, що маємо. Навіть з лідерами могли зіграти по-іншому. Були моменти, в яких я не розумів, як можна було не забили м’яч. Початок був дещо нелогічним, програли у Першій грі Металісту, пропустивши після першого ж удару в створ воріт. Таких ігор, коли у наші ворота була 100% реалізація, можу нарахувати три-чотири. Це загартовує характер, додає спортивної злості, але, на жаль, не турнірних очок.
– Чому на виїзді команда грала більш успішно, у дев’яти іграх зазнавши лише трьох поразок?
– Була домашня поразка від Інгульця, де ми створили моментів на п’ять матчів, але в кінці гри пропустили і поступилися. Вдома наші гравці занадто хотіли при своїх вболівальниках здобути перемогу, поспішали, іноді не дотримуючись дисципліни. Багато сил приділяли атаці, натомість припускалися помилок в захисті. Це я кажу вже проаналізувавши в цілому виступи Агробізнеса в Першій лізі. Можливо, саме бажання показати вдома красиву атакуючу гру і зіграли з нами злий жарт.
– Чому не виправдали сподівань Сергій Шевчук та Олександр Цибульник, які мають досвід виступів у дублі Динамо та в юнацьких збірних?
– Якщо казати про Шевчука, він дійсно хороший футболіст, високого рівня. Але на початку чемпіонату у матчі з Сумами зазнав травми і досить тривалий час лікувався. Коли повернувся, зіграв в останніх трьох-чотирьох іграх. Прийняли рішення, що на цю позицію у нас є молоді гравці, ті ж самі брати Когути, яким по двадцять років. Зробили вибір на їхню користь. Цибульник? Він теж непоганий гравець, поповнив наш склад не пройшовши підготовчі збори і перший час йому було доволі важко. Не мав свіжості, виникли проблеми зі спиною. Гравець рівня Цибульника має грати у основному складі, ми ж маємо інших виконавців.

– Агробізнес має лише одну велику поразку, тобто зумів нав’язати боротьбу майже всім суперникам?
– Я не можу пригадати жодного матчу, в якому ми програли б по грі. Всі ігри були рівні, в кожній могли досягнути позитивного результату. Це не лише слова, я можу довести їх статистичними даними та нарізкою відео.
– Можливо, саме в такі моменти команді і потрібні досвідчені гравці, чому тоді розстаєтесь з ними?
– Шевчук провів рік часу і я хотів від нього бачити більше – забитих м’ячів, гостроти у діях. Не можу сказати, що ми розсталися з Шевчуком і поставили на його місце молодого гравця. Команда буде комплектуватися, в тому числі досвідченими футболістами. Для кожної позиції є певні параметри, відповідність яким я хочу бачити на полі. Якщо футболіст цього не показує, для чого продовжувати співпрацю?
– Сергія Атласюка вирішили зберегти, тепер він ваш помічник у тренерському штабі…
– Сергій прийшов до нас, коли ніхто про Агробізнес не знав, навіть назву нашого міста вимовляли неправильно. Він тоді грав у Першій лізі. Пам’ятаю, як тоді було важко запрошувати для виступів на область та в аматорському чемпіонаті кваліфікованих футболістів. Сергій повірив у проект Агробізнеса і своєю роботою та грою заслужив повагу у нас, тренерів, партнерів по команді, вболівальників. Нині абсолютно логічно, що після травми і рішення завершити ігрову кар’єру, Атласюк отримав пропозицію увійти до тренерського штабу. Його досвід, працьовитість та авторитет нам неодмінно знадобляться.
– Чи не всі тренери-суперники після ігор казали гарні слова на адресу Агробізнеса. Нажаль, очок такі компліменти не додають. Чи не опускалися у тренерів та гравців руки від незадовільних результатів?
– В якісь мірі таке було. Ми проводили індивідуальні бесіди, командні зібрання. Багато уваги приділяли саме психологічній підготовці, аби повернути гравцям впевненість у собі. Часто зустрічався з командою президент клубу Олег Собуцький, надавав підтримку, робив зауваження. Були матчі, поразки в яких прийняти дуже важко, ми їх абсолютно не заслуговували.
– Раніше у Агробізнеса був однойменний фарм-клуб, який виступав у вищій лізі Хмельницької області. Чому нині він переведений в чемпіонат Тернопільської області, виступаючи під назвою Збруч-Агробізнес?
– Наші міста – Підволочиськ та Волочиськ – є фактично сусідами, їх розділяє річка Збруч. Вирішили популяризувати футбол у Тернопільській області. В нашому розпорядженні у Підволочиську стадіон, на матчі ходять вболівальники. У Волочиську грає Перша ліга, у Підволочиську – чемпіонат області. Це рішення було логічним. Не варто його пов’язувати з думкою окремих людей, що рівень чемпіонату Тернопільської області вищий за Хмельницьку. Є ще один плюс – маючи свою команду, тримаємо на олівці талановиту молодь Тернопільщини.
– Хтось із гравців Збруч-Агробізнес вже зараз може поповнити Агробізнес?
– Так, ми підписали договір з Ярославом Ясніцьким. Центральний захисник, 18 років. Він за останній рік своєю грою та серйозним відношенням до справи заслужив на нашу увагу. Тепер все залежить від нього, як буде працювати та прогресувати. Є ще ряд гравців, які заслуговують увагу. Але поспішати не будемо, у молодому віці футболістам конче важливо мати ігрову практику, якою всіх забезпечити у Першій лізі фізично не можемо. Цього сезону Збруч-Агробізнес заявився на кубок серед аматорів. Зараз вивчаємо питання, чи варто на наступний сезон заявлятися на аматорський чемпіонат. Головним тренером команди є Сергій Шум, теж колишній гравець Агробізнеса. Він поставить тренувальний процес, проведе селекцію. Насамперед важливо підвищити рівень підготовки гравці, аби згодом розраховувати на них у основній команді.
– Після останнього матчу в листопаді було повідомлено, що клуб залишають шестеро виконавців. Чи будуть ще втрати та хто прийде на місце цих гравців?
– Можливо, ще максимум два гравці можуть піти. Не хочу зараз про це говорити, бо є питання. Щодо комплектації, з кількома гравцями вже проведені попередні переговори. Зараз завершить виступи Прем’єр-ліга, з’являться вільні гравці. У цей період варто бути дуже уважним, діяти фахово та оперативно. Маємо завдання посилити кожну лінію гравцем хорошого рівня.
– Що сказав після останнього матчу команді президент Олег Собуцький?
– За гру з Волинню Олег Михайлович подякував, але загальним результатом першої частини сезону, звісно, не задоволений. Ним не задоволені і тренери, і гравці, і вболівальники. Друга частина чемпіонату буде для команди дуже відповідальною, ми зараз маємо багато працювати, вчитися на свої же помилках та разом із покращенням гри нарешті розпочати набирати очки до турнірної таблиці.
– У важкий період, коли не було результату, відчували підтримку з боку президента?
– Звичайно, він дуже любить футбол. Деколи, ловлю себе на думці, більше ніж ми, тренери. Під час сезону було багато різних ситуацій, коли немає результату і важливо проявити терпіння. Коли потрібно було, міг посварити, і інших моментах – підтримати. Олег Михайлович живе командою, завжди в курсі всіх справ, будь-коли можна звернуся до нього з питанням. Клуб розвиває інфраструктуру, організаційна робота поставлена на високий рівень. Все це дозволяє гравцям та тренерам зосередитися виключно на футболі.
– Які плани у Агробізнеса на зимове міжсезоння?
– Плануємо зібратися 25 січня, можливо, на день-два раніше. Перший двотижневий підготовчий період проведемо у Волочиську, де є всі умови для роботи. Далі будемо проводити товариські матчі та переглядати потенційних новачків на штучному полі у Хмельницькому. Можливо, організуємо для команд із сусідніх областей турнір, в ньому можуть зіграти тернопільська та вінницька Нива, хмельницьке Поділля. Загалом в період з 10 по 28 лютого плануємо провести 6-7 товариських матчів. У перших числах березня вирушимо на двотижневий збір до Туреччині, аби за тиждень до початку сезону повернутися до України. Тож до кінця лютого маємо завершити трансферну роботу та бути повністю укомплектованими.

sportarena.com