2020-03-24

Коли світ зупинився…

Хтось не вивів команду на матч, хтось не поїхав на збори в складі збірної…

Футболісти ФК Агробізнес про те, як змінилося в них життя в умовах карантину…

22 березня Агробізнес мав стартувати у Першій лізі. Цілу зиму готувалися до цього і з нетерпінням чекали на відновлення змагань футболісти не лише нашої команди, а й усіх футбольних команд країни. Не лише футболісти, а й уболівальники. Однак через пандемію футбол прийшлось перенести на невизначений термін.

Ми намагаємось розповісти про реальність, але і залишитись попри все оптимістами...

Ігор Курило, як капітан, планував 22 березня вивести свій  Агробізнес на матч із львівським Рухом. Однак цьому завадила відміна всіх футбольних змагань в Україні та оголошений карантин.

(Перебуває – Тернопільська область, м. Зборів)

- Де зараз знаходишся, як справи в сім’ї та родині?

- Знаходжуся вдома, у батьків. У нас все добре.

- Вчора мав відбутися старт Агробізнеса в чемпіонаті. Матч не відбувся. Які відчуття в тебе викликає така ситуація?  

- Дуже хотілося стартувати у весняній частині чемпіонату. Тривалий час не грали офіційних матчів, хотілося нарешті повернутись в Першу лігу. Тож дуже прикро від того, що відбувається, але це треба пережити. На перший план виходить здоров’я та благополуччя людей, а футбол відходить на другий план. Та будемо сподіватися, що ситуація виправиться і ми зможемо закінчити чемпіонат.

- Як слідкуєш за своєю фізичною формою за відсутності тренувань?

- Стараюся підтримувати себе в формі. Живу в маленькому містечку, тож виконуючи всі карантинні застороги, уникаючи контактів, вдається займатися індивідуально.

- Десь неподалік проживають твої партнери по команді брати Когути…

- Вони, все ж, проживають в Зборівському районі, десь кілометрів за п’ять звідси, тож ми не пересікаємось…

- Наскільки тісний зв’язок зараз у колективі, коли футболісти знаходяться далеко один від одного?

- Спілкуємося в клубному чаті, обмінюємось новинами, інформацією, порадами, підтримуємо один одного. Практично кожен день на зв’язку.

- Як думаєш, вдасться з 3 квітня відновити командні тренування?

- Дуже би хотілося, але судячи з того, що розвиток поширення епідемії лише набирає і він ще не дійшов свого піку, то думаю, що в цих умовах з 3 квітня прийдеться продовжити карантин.

- Як пандемія змінила твоє життя?

- Життя зупинилося. Виконуючи поради лікарів, практично весь день перебуваю вдома, на вулицю без потреби не виходжу.

- Чим займаєш вільний час, який обмежує активність, контакти, поїздки?

- Нічого особливого в моєму житті не відбувається. Розширюю світогляд, переглядаючи фільми, займаю деякий час комп'ютерними іграми та спілкуванням в он-лайні. Також підтримую фізичну форму. Один день від іншого не дуже відрізняється. Але є змога більше часу провести з батьками, це має свій позитивний момент.

- Що можеш запропонувати читачам, порадити на час карантину?

- Час, який маємо, бажано використати з користю. Не завжди в інших випадках його хватає на все, адже завжди кудись поспішаєш, займаєшся якимись справами. Ми, футболісти, постійно на зборах, в поїздках. Тому зараз дуже доцільно поспілкуватися з рідними, приділити увагу старшим людям, в кого є діти - більше, ніж зазвичай, позайматися з ними, поспілкуватися. Адже, не завжди в іншому випадку є для цього достатньо можливостей.

Романа Дідика викликав до юнацької збірної України її наставник Володимир Єзерський.

Хлопець, повернувшись із турецьких зборів з Агробізнесом, 22 березня знову мав вирушити в Туреччину, цього разу з однолітками U-18 на збори юнацької збірної та щоб у її складі взяти участь у турнірі «Кубок Федерації». Звісно, поїздку скасували...

(Зараз перебуває у Львові)

- Що для тебе значить виклик в збірну України і наскільки шкодуєш, що вимушено відмінили збори збірної?

- На мою думку, виклик в збірну України - це серйозна мотивація. Для мене це хороший шанс проявити себе на міжнародній арені.

Звичайно, шкодую, що не вийшло побувати на зборах. Але зараз такий час, що здоров’я людини важливіше. Сподіваюсь, що скоро все владнається і чекатиму наступних викликів. В свою чергу буду робити все для того від мене залежне.

- Що можеш сказати про нещодавні збори ФК Агробізнес в Туреччині?

- В Туреччині працювали в двохразовому режимі плюс грали контрольні матчі. Клуб створив для підготовки до сезону прекрасні умови. В команді була хороша атмосфера і, на мою думку, всі відпрацювали на 100%.

- Чи можеш відмітити якісь зміни в своїх навичках, діях на футбольному полі, професіональний ріст за час перебування в Агробізнесі?

- Так як я перейшов з дитячо-юнацького в дорослий футбол, то на початку було важкувато. Але зараз почуваю себе нормально. З кожним тренуванням набуваю певних навиків, які потім намагаюся реалізовувати в матчах.

- Чи вдається зараз підтримати набуту на зборах форму в домашніх умовах?

- Кожному гравцю нашої команди дали індивідуальну роботу.  Вся наша команда зацікавлена в тому, щоб не втратити ту форму, яку ми набули на тренувальних зборах.

- Як проводиш свій вільний час в обмежених карантинних умовах? Чим заповнив чи урізноманітнив своє життя?

- Під час карантину, крім підтримки спортивної форми, дивлюсь фільми, серіали, вивчаю теорію футболу, граючи у FIFA 20 (сміється). Багато часу проводжу з рідними.

- Яке цікаве заняття, книгу чи фільм можеш порадити читачам у період карантину?

- Рекомендую серіал «Мажор» та будь-який фільм з участю Джейсона Стейтема.

- З якими сподіваннями дивишся в майбутнє?

- Вірю, що скоро завершиться епідемія коронавірусу у всьому світі і всі люди повернуться до звичного життя.

Новачок Агробізнеса Дмитро Козьбан з нетерпінням чекав на старт у своїй новій команді, однак старт переноситься. Форвард намагається знайти у складній суспільній ситуації позитив і зберігає оптимізм.

(Перебуває у Вінниці)

- Як оцінюєш збори Агробізнеса в Туреччині?

- Як на мене, збори пройшли дуже продуктивно.  Вважаю, що ми добре підготувалися до старту чемпіонату. Жили і тренувалися в хороших умовах. Шкода, що через незалежні від нас причини не змогли вчасно розпочати змагання.

- Що можеш сказати про свою нову команду і чого від теперішнього Агробізнеса можна чекати в майбутньому ?

- Це хороша амбіційна команда, дружній колектив! Видно, що більшість хлопців грають разом не один рік, тож зіграність проявлялась з перших контрольних матчів і новим гравцям нескладно було влитися в команду. Агробізнес знаходиться у верхній частині турнірної таблиці, тож є всі можливості поборотися за призові місця. Що й постараємось зробити, як тільки чемпіонат відновиться. Сподіваюся, що так воно і буде.

- З якими емоціями після приїзду з турецьких зборів сприймаєш перенесення старту чемпіонату на невизначений термін?

- Зрозуміло, що всю зиму готувалися, дуже чекали початку чемпіонату і всі  занудьгували за футболом. Але така ситуація в світі, що звісно, до неї треба підійти з розумінням. На першому місці здоров’я людей! Сподіваюся, що якомога швидше карантин закінчиться і ми повернемось до звичайного життя.

- Як працюєш над збереженням набутої форми?

- На період карантину тренери дають нам завдання, які стараюсь виконувати, не забуваючи, звісно, про карантинні заходи. І тримати себе у формі, щоб, коли розпочнеться чемпіонат, бути в тонусі.

- Зараз в світі пандемія? Як змінила ситуація з поширенням вірусу твої думки, твоє життя, ставлення до важливих речей?

- Ніхто не думав, коли це розпочалось в Китаї, що така ситуація буде в усьому світі! Звісно, до цього потрібно віднестися серйозно. Кожна людина повинна виконувати прості речі, щоб не заразитись цим вірусом самому і не наразити на це інших. Ми із сім’єю весь час проводимо вдома, виходячи хіба що в магазин. Свої заняття проводжу, не контактуючи з іншими людьми.

- Знаємо, що попри об’єктивну реальність у твоєму особистому житті нещодавно відбулися хороші події, які принесли багато позитиву та хороших емоцій? Можеш ними поділитись?

- Взагалі, вважаю себе оптимістом і намагаюсь завжди в житті бути налаштованим позитивно. Але зараз нам у сім’ї з дружиною і зовсім не нудно, адже в грудні минулого року в нас народилася дочка Ніка! Попри важку ситуацію з коронавірусом одразу після приїзду із зборів 16 березня, коли карантин був ще не введений і ще працювали усі заклади й були відчинені церкви, встигли похрестити доцю (наступного дня цього зробити вже б не змогли).

Ось, зараз, із задоволенням няньчимось з Нікою, приділяючи їй весь свій час. Неймовірно заскучив за нею, поки був на зборах.

- Що, на твою думку, у скрутну мить найкраще може підтримати людину, допомогти подолати труднощі?

- Краще усього, за моїм прикладом, знаходитись вдома, зі своєю сім’єю. Це, на даний момент, найкраща підтримка для кожного з нас. Нічого дорожчого в світі за сім’ю та родину немає. Особливо переконуєшся у цьому в непрості хвилини. Треба цінити кожну хвилину, знаходячись поруч з найдорожчими людьми!

Фото з архіву Дмитра Козьбана